Сьогодні все частіше роботодавці шукають потрібних їм працівників на спеціалізованих сайтах пошуку роботи. Також вони звертаються до професійних соціальних мереж (LinkedIn, «Мой круг»).

Зустрічають по аккаунту

Компанії заводять свої сторінки в і класичних соцмережах, в яких, як відомо, є майже все. Тут вони не тільки поширюють інформацію про себе, а й стежать за своїми претендентами. Сьогодні людині навіть можуть відмовити в роботі через те, що у нього немає профілю в Facebook, правда, роблять так поки хіба що в Google.

Ніхто не скасовував звичайне людське цікавість. Якщо в компанії з'явився новий співробітник, напевно його колеги захочуть переглянути його аккаунт у соціальних мережах. В основному їх цікавлять фотографії, особисті блоги, статуси і загальний формат спілкування користувача в мережі. Рекрутери звертають увагу на ці ж пункти, але не просто з цікавості: так вони формують своє уявлення про претендента ще до зустрічі з ним. Вони перевіряють, чи відповідає те, що пише про себе людина на своїй сторінці, корпоративній культурі компанії. І якщо в його резюме в графі «додаткова інформації» значиться, що він «працьовитий, діспіплінірован і комунікабельний», а в статусі «ВКонтакте» стоїть щось подібне: «Як же я ненавиджу свою роботу, я втомився і хочу відпочивати!» , - це навряд чи додасть бажання кадровику запросити претендента на співбесіду.

Хоча видати компрометуючу інформацію про себе людина може і сам. «Зовсім недавно у нас стався комічний випадок, - розповідає генеральний директор компанії LiveTex Володимир Бакутеев. - Людина прислав нам вельми серйозне резюме, в якому він виглядав відповідальним і цілеспрямованим. Він прикріпив до документа посилання на своїй профіль в соцмережі, в якому були, м'яко кажучи, дивні статуси, що говорять про його небажання працювати, і невтішні відгуки про попереднього працедавця. Прийняти такого співробітника в команду ми не готові, тому що для нас важливо, яких людей, з точки зору людських якостей, ми наймаємо ».

Фахівці з підбору персоналу визнають, що на етапі підбору резюме досить рідко навмисне переглядають профіль в соцмережі. А ось коли залишається два-три кандидати на серйозну посаду, особливо якщо мова йде про керівника, швидше за все вас будуть вивчати більш уважно, в першу чергу, звичайно, в Інтернеті.

«Зберігайте свої статуси: вони допоможуть психіатра з діагнозом», - знаменита жарт з популярного паблік найбільшою соціальної мережі актуальна і для шукаючих роботу. Хоча практика показує, що на підставі однієї лише інформації в соцмережі потенційному працівникові, як правило, не відмовляють. Адже документальне підтвердження «бурхливої ​​молодості», що лежить на просторах Інтернету, зовсім не означає, що людина не виправився і не став за цей час цінним фахівцем.

Припустимо, претендента все ж взяли на роботу. Але на цьому стеження не закінчується. У лютому 2012 року компанія IT-Mozg провела дослідження. Результати його виявилися передбачувані: більше третини опитаних зізналися, що вони стежать за своїми колегами в мережі. Для цього не обов'язково встановлювати програми-шпигуни на комп'ютер "жертви": співробітникові відділу кадрів досить запросити працівника в групу компанії в соцмережі. Варто останньому погодитися, і тоді все, що він пише, буде відомо його роботодавцю, що таїть у собі небезпеку. У минулому році відразу кілька співробітників компанії Volvo негайно були звільнені після того, як оновили свій статус в Facebook на наступний: «Ось і пройшов ще один день роботи в цьому дурдомі».

«Починаючи пошук роботи, підготуйте не тільки резюме, але й свої сторінки в соцмережах», - рекомендують рекрутери. «Але ж так ви обманюєте роботодавця», - парирує експерт в області монетизації інтернет-проектів. Втім, ніхто не забороняє закритим людям створювати кілька акаунтів і жити в Мережі «під прикриттям». Крім того, якщо ви не впевнені, що ваш профіль справить позитивне враження на роботодавця, краще не вказуйте посилання на нього. Не варто провокувати людей шукати про вас інформацію в мережі. В той же час трапляється, що люди ведуть, наприклад, блоги на професійні теми, публікують статті, та й просто видно, що людина «наш», підходить по духу компанії. Тоді дійсно має сенс відобразити і прикріпити посилання. Де грань - вирішувати здобувачеві. Якщо ви не впевнені в собі - закривайте інформацію, не забуваючи про те, що будь-які відомості при бажанні можна дістати.