Представлю: виртуальную семью: 

Порт, USB-шный и флешку – жену. 
Посмотрим как на деле у молодят 
Когда в системный блок соединят. 
 

Так с любовью жили,  не первый год, 
Знаменит и очень важен, в мужа род. 
Приветлива с кабелями, Жена, 
С портами, старыми, дружна она. 

Беда пришла, совсем как у людей: 
Процессор, восьмиядерный злодей, 
Бедняжке нашептал, коварный зверь, 
Что в счастье в будущем, не верь. 

Под шепот кулера, в гневе, флешка, 
Бросает   USB-шный порт свой, в спешке. 
Исчезла, чтобы обрести покой, 
Сберечь, хотя бы байт, любви былой. 

Віртуальна сім'я

Уявіть собі таку сімейку:

Порт USB  та флешку, жінку.

Давай підглянем як у молодят,

Їх, якщо в системник під'єднать.

З любов'ю жили, вже не перший рік,

Відомий дуже  в чоловіка рід.

Привітна з кабелями, його жінка,

З портами - доброзичлива сусідка.

Та лихо йде не тільки до людей:

процесор вісім ядер  лиходій,

Сердешній шепотів, підступний звір,

Що в щастя в подальшому, не вір.

Тут флешці стало не до сміху,

Вона  кидає поспіх чоловіка,

Зникла, щоб знайти свій спокій,

Кохання , байт, спасти навіки.