Котрий рік вже воля,

 В Україні, тутеньки,

Моя бідна доля,

Як жити без неньки?

Так поїхали  люди бідні,

За межі, роботу шукати,

Бо заїли кляті злидні,

Та й борги віддати.

Там на рідній Україні,

Чекають дітки і без слів

Їх батьки в чужій країні,

Працюють гірше кріпаків.

То не плач Ярославна,

Відчиняй ширше двері.

«Україно. Державі - слава!»

 - Не тільки буде на папері.