4 та 5 квітня у Житомирі – подвійне св’ято. Чудова погода та вистава Віницького академічного театру ім. М. Садовського.

Поема для театру "Маруся Чурай" Ліни Костенко це алмаз, але в постановці художнього керівника театру, народного артистаУкраїни Віталія Селезньова та художника-постановника - ІриниЛупащенко стає діамантом. 
Хочу поділитися своїми враженнями, від яких захвачує дух.

Раніше читав поему, прийшов, перечитав ще раз, просто хочеться вивчити її на пам’ять.

«…Чужа душа — то, кажуть, темний ліс.

А я скажу: не кожна, ой не кожна!

Чужа душа — то тихе море сліз.

Плювати в неї — гріх тяжкий, не можна…»

Сама історія Марусі Чурай дуже цікава. Кохання не прощає зради.

Поема в  постановці театру це дуже важка, але дійсно захоплююча постановка, після якої забуваєш про все, що отруює душу.

Вражає тут майстерна гра артистів, чарівна музика, талантМарусі Чурай, артистки Любов Остапчук. 

В душі людини є особливі миті, коли душа піднялася й летить. Ці миті є можливість пережити в чудовій поемі для театру.