ДЕ БЕРУТЬСЯ ДІТИ 

— Де взялися ми? — онуки спитали в бабусі. 

А бабуся пояснила в старовиннім дусі: 

— Тебе знайшли на капусті, тебе — в бараболі. 

Тебе знайшли під вербою, тебе — на тополі. 

Тебе знайшов на соломі біля клуні татко... 

— І тут раптом обізвалось якесь онучатко: 

— От сімейка, так сімейка! Хоч тікай із дому. 

Хоч би одне появилось на світ по-людському...

ТАТКОВА ДОНЯ 

Сусід спитав мале дівчатко, 

Чи самогонку варить татко. 

Воно крутнуло головою: 

— Не варить, ні! 

Він п'є сирою. 

ПОКЛИКАННЯ 

Величава горда дама вздовж по вулиці іде 

І хлопчину за собою довгов'язого веде. 

А назустріч їм — знайома.— Це синок такий у вас? 

Він куди учитись піде, як скінчить десятий клас? 

— Як куди? В балетну школу піде вчитися мій син. 

Він же просто весь трясеться, як побачить балерин. 

НАДІЙНИЙ ЧОЛОВІК 

Учить мати свою доню: — Ти вже не малесенька. 

Вже подумати про пару час тобі, ріднесенька, 

Пошукай собі, голубко, жениха надійного. 

Безпартійного не треба, вибирай партійного. 

Щоб повів тебе він, доню, в загс на реєстрацію, 

Зачаруй його красою, покажи всю грацію. 

А запишешся у загсі, можеш буть спокійною. 

Буде, доню, твоя доля до кінця надійною, 

Бо прив'яже чоловіка не краса і грація: 

Втекти йому не дозволить парторганізація. 

ВЕРЕДЛИВИЙ ЖЕНИХ 

Перед свайбою жених завітав до хати 

І майбутній тещі він став таке казати: 

— Завтра підемо у загс я і ваша Таня, 

І тому у мене є ось які бажання. 

Я бажаю всіх своїх друзів запросити. 

Я бажаю, щоб було вволю їсти й пити. 

Я бажаю, щоб аж два баяністи грали, 

А не скрипочка якась чи старі цимбали.— 

Поклонився і пішов повагом із хати. 

— Вередливий твій жених,— крутить носом мати.— 

Щось ти вибрала не те... 

— Мамо! — каже Таня.— 

Хай бажає, це ж його воля вже остання. 

НАЙКРАЩА МОВА 

Йде синок до школи вперше. 

Пита батька мати: 

— Якій мові ми синочка 

Будемо навчати — 

Українській чи російській? 

Обидві ж хороші. — Хай вивчає ту, якою 

Печатають гроші. 

БАТЬКОВА НАУКА 

Водить батько зоопарком хлопчика малого. 

— Ти ж уважно придивляйся,— поучає строго.— 

Он двогорбий верблюдяра, корабель пустині. 

Бач, у нього, дармоїда, два горби на спині. 

Він до їжі як дорветься, то вже не зіває: 

Сам по горло нажереться і в горби напхає. 

О, дивися! Встав на ноги, до бар'єра суне... 

Можеш, синку, дулю дати. Ось побачиш, плюне. 

А хлопчина рад старатись! Роздражнив тварину, 

Тицьнув дулю й заховався батькові за спину. 

Як крутнеться та як плюне бісова худоба! 

Заліпило батьку очі, заплювало лоба. 

Батько хлопця смик за вухо, потім за волосся. 

— Ну яке ж ти стерво,— каже,— в коготи вдалося? 

НЕ СПІШИ ПОПЕРЕД БАТЬКА 

— В мене, тату, білий ніс,— хлопчик батька смика.— 

А чому ж у тебе він сизий, як в індика? 

Безтолковий твій вопрос,— блимнув батько скоса.— 

Ти іще молокосос для такого носа. 

ХУХРИ-МУХРИ 

Там, де річка голуба в'ється біля гаю, 

Хлопець дівчині сказав: — Я тебе кохаю. 

— Значить,— мовила вона,— візьмем паспортишки 

І на пару швирнемось завтра до загсишки. 

З нами там хухри-мухри, трохи поговорять, 

Строк дадуть, халам-балам, штемпель пришпандьорять. 

— Звідки в тебе ці слова? — хлопець гірко хмуриться. 

А вона відповіда: — Що ти корчиш пуриця? 

Ти мені не заливай правил пунктуації. 

Я скажу ще й не таке після реєстрації. 

ХИТРИЙ МАРКО 

Дуже Маркові набридло платить аліменти: 

Регулярно вивертають великі проценти. 

І задумав він створити рятівну картину. 

Стулив собі сяку-таку з дощок домовину. 

Ліг у неї, як покійник, саваном накрився, 

А з дружком своїм Іваном так договорився, 

Що дружок його зобразить на фотокартинці 

І відправить ту картинку бувшій його жінці, 

Приписавши на звороті: «Ось вам фотокартка 

Ваші кляті аліменти доконали Марка». 

Зачинилися в квартирі, випили літруху, 

Закусили огірками, «заморили муху». 

Коли Марко в домовині видув сьому чарку, 

Друг націливсь апаратом, клацнув фотокартку. 

Проявив її швиденько тут же, на віконці. 

Акуратно обчикрижив, просушив на сонці. 

Узяли дружки-п'янюжки те свідоцтво смерті 

І відправили негайно в авіаконверті, 

Приписавши: «Вмер ваш Марко, загримів у яму». 

А увечері одержав Марко телеграму: 

«Уточніть, в якому місці поховали Марка. 

Розшифруйте, чом у нього у зубах цигарка. 

Чом у Марка ноги босі, тапочок немає? 

Чом покійник замість свічки огірок тримає?»