Ця історія була так давно,  що уявити її собі тепер, можливо тільки, після 3 чарки. Але тоді не до сміху було нашому головному герою - Сіркові.

Всі собаки як собаки, мають і хозяїна і теплу квартиру, ну хоть будку у дворі,   а

Сірко був гірше церковної миші. Звідки у собаки церква візьметься. Сірко прижився біля магазину. І часто прокрадався в сільпо, щоб хоч щось поцупити. Але не щастило, тільки підкормлювала сусідка. Сірко чесно відпрацьовував вночі, оберігав хату сусідці та й заодно магазин.

Одного разу чоловік продавщиці добряче випив та рішив, перевірити жінку.

Чи боронь боже до неї хтось залицяється з місцевих п'яниць. Прийшов він пізно, нічого підозрілого не побачив, та й добрав ще оковитої з четвертушки.

Після цієї праці він захропів як праведник. В ту саиу мить коли спав чоловік, в відчинені двері сільпо непомітно пробрався Сірко та заховався.

Тим часом жінка зібралася закривати магазин та почала будити чоловіка. Отримала матюка та пішла до хати, закрила при цьму чоловіка з надією, що вранці випустить.

Вночі Сірко принявся за звичайну працю, охорону, але вже в магазині. Після його гавкання на протязі години, прокинулись  чоловік продавщиці та сусідка. Чоловік отямився, що його кинули на призволяще в магазині, та й почав матюкатися, бити посуду, порожні пляшки, а сусідка перелякалася, що злодії в магазині, і дозвонилася до міліції. 

Поки розібрались міліція з чоловіком та дружиною- продавщицею, Сірко отримав їжу та постійне проживання у сусідки.

Про п'яного чоловіка згодом, в селі всі забули, а про подвиг Сірка знало все село, та довго обговорювали, як Сіркові вдалося спасти єдиний магазин на селі від грабіжників.